Автомобільний інформаційний портал

Хороша, але не вражаюча

Prelude — це хороший автомобіль. Дизайн привабливий. Салон зручний. Керованість більш ніж спортивна для більшості покупців у цьому сегменті.

Та є нюанс.

Коли стартова ціна перевищує 43 тисячі доларів, слова «хороша машина» вже звучать недостатньо переконливо.

Дизайн — головний аргумент

Почати варто з плюсів. Нова Prelude справді красива. Ба більше — вона виглядає краще, ніж будь-яка Toyota GR86 або Subaru BRZ за всю їхню історію.

Honda свідомо відмовилася від агресивного образу. Ніяких злих ліній чи демонстративної «спортивності». Замість цього — чистий, м’який і елегантний стиль, який сьогодні трапляється все рідше.

М’яке обличчя і гарний силует

Фари з ефектом світлового «ореолу» роблять передок спокійним і дружнім. Похилене лобове скло плавно переходить у дах, а далі — у витончений фастбек.

• Форма кузова виглядає легкою і гармонійною.
• Задок із натяком на Porsche

Задня світлова смуга одразу викликає асоціації з Porsche Taycan. І це точно не мінус. Під нею — новий фірмовий напис honda малими літерами. Стримано і сучасно.

Prelude не схожа на попередні покоління. Але й сама модель ніколи не мала єдиного стилю протягом перших п’яти генерацій.

Вибір кольорів без вибору

Формально покупцям доступні «будь-які кольори». Фактично — лише Rallye Red або Boost Blue Pearl. За синій колір доведеться доплатити 455 доларів. Саме в ньому і був автомобіль на фото.

Колеса — за окремі гроші

У стандарті Prelude отримує 19-дюймові чорні диски Berlina. Для тих, хто хоче більше стилю, доступні напрямні двоколірні 19-дюймові колеса. Ціна — 2 156 доларів.

Підсумок без драматизму

Honda Prelude — стильна, зручна і добре налаштована. Вона точно знайде своїх прихильників. Але вона не дивує.А в цьому ціновому сегменті хочеться не просто хорошого авто. Хочеться емоцій.

Світлі акценти замість нудьги

Салон Prelude пропонує два варіанти оздоблення. Базовий — чорна шкіра. Альтернатива — поєднання синього та білого. Саме другий варіант робить інтер’єр живішим.

Світлі вставки з’являються в нижній частині передньої панелі та на центральній консолі. Завдяки цьому стриманий салон отримує приємний візуальний акцент і не виглядає похмуро.

Знайомі рішення — і це добре

Фірмові дефлектори повітря у стилі «яєчної решітки» перекочували сюди з Civic. Разом із ними — і характерні обертові ручки керування кліматом із чіткими, приємними кліками.

У час, коли майже все намагаються запхати в сенсорні екрани, такі фізичні елементи сприймаються як справжній плюс. Ними зручно користуватися. І вони не дратують під час руху.

Коротко про відчуття

Салон Prelude не кричить про розкіш. Але він продуманий, приємний і логічний. Саме таким і має бути сучасне купе від Honda.

Екран є — захвату немає

Стандартний 9-дюймовий сенсорний дисплей у Prelude формально більший, ніж у Toyota GR86 та Subaru BRZ з їхніми 8 дюймами. Але на цьому переваги фактично закінчуються.

Для 2025 року цей екран виглядає замалим і відверто застарілим за якістю. Роздільна здатність низька, реакція посередня. Камера заднього огляду також розчаровує — зображення розмите і явно не дотягує до сучасних стандартів.

Цифрова панель: інформативна, але перевантажена

10,2-дюймова цифрова приладова панель знайома за іншими моделями Honda — Accord, CR-V та Pilot. Вона показує багато даних і добре налаштовується під водія.

Проблема інша. Інформації занадто багато. Інтерфейс виглядає перевантаженим, а сприйняття — не таким простим, як хотілося б у спортивному купе.

Трохи менше елементів і більше візуальної чистоти пішли б Prelude лише на користь.

Передні крісла: комфорт є

Водійське сидіння добре тримає тіло. Підтримка виражена, але без надмірної жорсткості. Спина і поперек не втомлюються навіть після кількох годин за кермом — на відміну від крісел у Civic Type R, які підходять не всім.

Посадку доводиться трохи підбирати. Потрібен час, щоб знайти правильне положення. Але коли «та сама» позиція знайдена, претензій уже немає.

Задній ряд — для галочки

Про другий ряд краще одразу забути. Ситуація знайома за Toyota GR86 і Subaru BRZ. Заднє сидіння майже нефункціональне.Навіть людині зростом близько 183 см не вдається сісти позаду водія нормально. Місця над головою критично мало. Сидіти рівно — практично неможливо.

Реальність купе без ілюзій

Prelude не намагається бути сімейним авто. Але з урахуванням ціни хочеться хоча б мінімального компромісу. Натомість задній ряд тут — радше формальність, ніж реальна опція для пасажирів.

На серпантинах швидко стає зрозуміло: тут гучно

Під час поїздки звивистими гірськими дорогами між Оушенсайдом і містечками Джуліан та Санта-Ізабел у Каліфорнії швидко проявляється одна риса Prelude — вона гучна.І не в хорошому сенсі. Шум від дороги, вітру й шин постійно проникає в салон. Щоб поговорити з пасажиром, доводиться підвищувати голос. Для авто з претензією на комфорт це дивує.

Комфорт — не сильна сторона

Підвіска теж не балує. Хоч Honda і називає Prelude grand tourer, на розбитому асфальті купе відчутно жорстке. Машина різко реагує на нерівності й буквально «падає» в ями.Свою роль тут відіграють 19-дюймові колеса та низькопрофільні шини. Вони виглядають ефектно, але явно шкодять плавності ходу.

Несподівано приємний звук

І все ж є сюрприз. Гібридна силова установка звучить краще, ніж очікувалося. Так, значна частина звуку штучно підсилюється через динаміки. Але сам тон приємний і живий.

Він набагато емоційніший, ніж у більшості звичайних гібридів. Навіть зовні вихлоп має легке буркотіння — щось на кшталт того, що можна почути у Subaru BRZ.

Контраст без однозначної відповіді

Prelude дивує. Вона може звучати цікаво, але водночас втомлює шумом. Вона виглядає як комфортне купе, але їде жорстко. Саме з таких суперечностей і складається її характер.

Гібрид із характером

На гірських дорогах Prelude розкривається. 2,0-літрова гібридна установка за відчуттями близька до Civic Si. На передні колеса подається 200 к.с. і 232 Нм крутного моменту.Усе це працює через так звану direct-drive гібридну систему, яка фактично замінює класичну коробку передач. До неї ще повернемося.

Розгін без драми, але з приємним стартом

Prelude не вражає спринтом до 100 км/год. За оцінками, на це йде близько 6,5 секунди. Нічого сенсаційного.

Але старт з місця приємно дивує. Електромотор одразу віддає момент, ще до того, як підключається бензиновий двигун. Педаль газу миттєва. Реакція чітка. Жодної затримки.

Повороти — стихія Prelude

Варто лише спрямувати ніс у поворот — і Prelude пливе дугою. Так, вона не така гостра, як Civic Type R, і не настільки зібрана, як Si. Навіть попри передню підвіску з подвійними осями, адаптовану від Type R.

Але контроль кузова відмінний. Кермо швидке і точне. Машину легко й приємно вести серпантинами. Саме тут вона приносить задоволення.

Коробка без коробки

І знову про трансмісію. Формально це не CVT, але схожість відчувається. У звичайному режимі система працює тихо і непомітно. Просто віддає потужність тоді, коли потрібно.

Та варто натиснути кнопку S+ праворуч від селектора і скористатися пелюстками за кермом — активується імітація перемикань передач.

І саме тут Prelude починає поводитися зовсім по-іншому.

«Перемикання» як у грі

Імітовані перемикання передач відбуваються швидко. Під час зниження — відчувається додатковий поштовх. Під час підвищення — авто впевнено тягне вперед. Усе як у звичайному автоматі.Але повної ілюзії справжньої коробки немає. Відчуття радше як у відеогрі, ніж у механічному вузлі. Працює ефектно, та не до кінця переконливо.

Sport — обов’язковий режим

Навіть без активованого S+ Shift варто одразу переходити в Sport. Саме тут Prelude розкривається найкраще.

У стандартному GT та особливо в Eco різниця разюча. Кермо стає менш інформативним, розгін — млявим. Eco має сенс лише в щільному міському трафіку, коли головне — економія.

Економічність, яка дивує

І ось несподіваний козир. Prelude показує 44 милі на галон у змішаному циклі. Це менше, ніж у Civic Hybrid з його 49 mpg, але результат усе одно вражає.Для спортивного купе — це майже абсурдно хороший показник.

Вердикт

Якщо дивитися на Prelude без завищених очікувань, вона багато в чому вдала. Вона стильна, економна і приємна в керуванні. Honda називає її своїм halo-car — вітриною можливостей сучасної гібридної технології бренду. І з цим складно сперечатися.

Проблема в іншому.

Prelude коштує як halo-car. $43 195 з доставленням. У контексті модельного ряду Honda — це серйозні гроші. І хоча компанія наполягає, що не змагається з BRZ, GR86 чи Miata, ігнорувати факт важко: Prelude мінімум на 10 тисяч доларів дорожча за кожного з них.

У підсумку Prelude виконує свою ідею. Це стильне, спортивне гібридне купе з найкращими технологіями Honda.От тільки хотілося б, щоб вона так само вдало виконала і цінову обіцянку.