Автомобільний інформаційний портал

Творець iPhone проти сенсорів у авто: «Це неправильна технологія для керування»

Людина, яка подарувала світу iPhone та iPad, несподівано виступила проти того, що сьогодні вважається нормою в автомобілях. Джоні Айв, легендарний дизайнер Apple, заявив: сенсорні екрани — хибний вибір для основного інтерфейсу в авто.
Іронія в тому, що саме його винахід у 2007 році запустив сенсорну революцію, яка згодом перекочувала і в автомобільну індустрію. Сьогодні ж Айв фактично визнає: те, що ідеально працює в смартфоні, може бути небезпечним за кермом.

Як iPhone змінив автоінтер’єри — і не завжди на краще

Багато автомобільних дизайнерів прямо визнають: поява сенсорних панелей у машинах — це прямий наслідок успіху першого iPhone. Замість кнопок і «крутилок» у салонах почали з’являтися великі екрани, які об’єднують клімат, мультимедіа, навігацію і навіть налаштування безпеки.
Найрадикальніший приклад — Mercedes-Benz. У деяких нових електричних моделях, зокрема в GLC EQ, використовується 39-дюймовий екран на всю ширину панелі, який фактично замінює традиційний кокпіт.
Але чи справді це зручно — і головне, безпечно?

Ferrari Luce EV: повернення до фізичних кнопок

Коли цього тижня показали інтер’єр електричного Ferrari Luce, багато хто очікував побачити чергову «стіно-екран». Проте реальність здивувала: центральний дисплей — один, а навколо нього — фізичні кнопки та перемикачі.
Саме тут і прозвучала ключова позиція Джоні Айва, який працював над дизайном інтер’єру.

«Я б ніколи не зробив сенсор головним у машині»

Пояснюючи своє рішення, Айв наголосив: сенсорний екран в iPhone створювався для вирішення конкретної задачі.

«Ми розробляли універсальний інтерфейс. Один пристрій міг бути калькулятором, друкарською машинкою, камерою — без потреби в окремих фізичних кнопках».

Але автомобіль — зовсім інша історія.

«Я ніколи б не використав сенсор як головний елемент керування в авто. Це те, про що я навіть не мріяв, бо така взаємодія змушує водія дивитися вбік від дороги. Це просто неправильна технологія для основного інтерфейсу».

Безпека проти мінімалізму: куди повертає тренд

Слова Айва збігаються з тим, про що дедалі частіше говорять і дослідники безпеки. Фізичні кнопки можна намацати інтуїтивно, не відводячи погляд. Сенсорні меню — ні.
Не випадково останнім часом деякі виробники почали повертати окремі клавіші для клімату, обігріву та базових функцій, навіть після повного «оцифрування» салонів.
Ferrari у цьому сенсі задає цікавий тон: поєднання сучасної електроніки з тактильним контролем, орієнтованим на водія, а не на демонстрацію технологій заради ефекту.

Парадокс Айва: винахідник, який сказав «досить»

Заява Джоні Айва виглядає особливо символічно. Людина, що започаткувала еру сенсорних екранів, фактично визнає їхні межі. І саме в автомобілях ці межі стають найочевиднішими.
Можливо, індустрія стоїть на порозі нового балансу — менше екранів заради екранів, більше зручності та безпеки для водія. І якщо навіть творець iPhone каже, що сенсор — не головне, до цього варто прислухатися.

Чим сенсор Ferrari Luce не схожий на інші

Після критики сенсорних екранів у сучасних авто Джоні Айва запитали логічне питання: чим же тоді відрізняється сенсорний екран у Ferrari Luce EV?

Відповідь виявилася показовою — і дуже далекою від нинішньої «екранної гонки».

«Майже все, що ми робили, було спрямоване на інтуїтивність, задоволення від використання і, головне, безпеку».

Сенсор у Luce є — але він не головний герой інтер’єру.

Менше дотиків — більше відчуттів

За словами Айва, сенсорний екран використовується обмежено і свідомо, а основне керування винесене на фізичні елементи.

«Ми використовуємо сенсор у центральному екрані, але дуже обережно. Переважна більшість інтерфейсів — фізичні. Кожен перемикач відчувається по-різному, тож вам не потрібно дивитися на нього».

Це ключовий момент: тактильна різноманітність. Кнопки й перемикачі мають різну форму, хід і опір, що дозволяє водієві орієнтуватися на дотик — так само, як це було в класичних спортивних авто.

Як сенсорні екрани стали «модою», а не рішенням

Говорячи ширше про індустрію, Айв досить різко оцінив причину, чому сенсорні екрани захопили автомобільні салони.

«Мені здається, що сенсор сприймали майже як модний аксесуар. Це була найсучасніша технологія, тож компанії думали: “нам потрібен трохи сенсору”. Наступного року — “зробімо ще більший”, потім ще більший, і так далі».

Фактично Айв натякає: багато рішень з’являлися не через потребу водія, а через бажання виглядати “актуально”.

Втрата головного питання: навіщо?

Найважливіша критика стосується підходу до дизайну.

«Я думаю, що сьогодні ми проєктуємо автомобільні інтер’єри не так, як колись проєктували iPhone — не намагаючись вирішити конкретну проблему».

Для Apple сенсор був відповіддю на чітке завдання: створити універсальний інтерфейс. У багатьох сучасних авто, за словами Айва, екрани стали ціллю самі по собі, а не інструментом.

Ferrari як антипод «екранної гонки»

У цьому контексті Ferrari Luce виглядає не просто дизайнерським експериментом, а маніфестом проти бездумної цифровізації. Сенсор — там, де він справді доречний. Фізичні елементи — там, де важливі швидкість реакції й безпека.

І це особливо символічно: саме людина, яка запустила сенсорну революцію, тепер проводить її межу.

Можливо, це і є новий етап розвитку автомобільних інтер’єрів — менше показової технологічності, більше усвідомленого дизайну для водія.