Автомобільний інформаційний портал

• Pontiac Firebird із двигуном Ferrari V12 зберігається в колекції спадщини GM.
• Концепт 1971 року продемонстрував майбутні елементи дизайну Camaro та Firebird.
• Ferrari пожертвувала 4,4-літровий V12 потужністю 347 к.с. від моделі 365 GTB/4 Daytona.

Пегас із серцем Ferrari: таємний проєкт GM, про який майже ніхто не знає

Італійські форми по-детройтськи
Коли дивишся на друге покоління Chevy Camaro 1970 року та Pontiac Firebird, важко не помітити впливу легендарної Ferrari 250 GT SWB. Пропорції, лінії даху, підтягнутий силует — усе це виглядало так, ніби Детройт підглянув кілька дизайнерських трюків у Маранелло.

Таємниця під капотом
Мало хто знає, що за зачиненими дверима дизайнери General Motors створили секретний концепт F-body, у якому літера “F” справді означала Ferrari.
Під його капотом — справжній італійський V12, а не типовий американський small-block із Флінта.

Народження “Пегаса”
Концепт отримав назву Pegasus — “крилатий кінь”.
Його історія почалася з Джеррі Палмера, молодого стиліста Chevrolet. Саме він намалював ескізи більш витонченого, “європейського” Camaro, який мав стати основою для майбутнього спортивного купе.

Американська мрія з італійською душею
Так з’явився Pontiac Firebird Pegasus — експеримент, у якому американська потуга зустрілася з італійською елегантністю. Цей автомобіль не потрапив у серію, але залишився символом епохи, коли дизайнери GM мріяли не про масовість, а про досконалість.

Як усе почалося: коли Pontiac отримав італійську душу

Коли мрії перетворюються на натхнення

Легендарний керівник дизайну GM Білл Мітчелл побачив ескізи молодого Джеррі Палмера — і, у найкращих корпоративних традиціях, просто “позичив” ідею.
Тільки тепер вона дісталася не Chevrolet, а його спортивнішому братові — Pontiac.

Новий Firebird — американський вигляд із європейським шармом

Так народився Pontiac Firebird 1970 року, який відмовився від хизування серії Trans Am і отримав європейську елегантність та вишуканість форм.
Він виглядав зовсім інакше — більш стримано, але розкішно, наче його створили не в Детройті, а в майстерні італійського кузовного ательє для якогось заможного власника яхт із Мілана.

Під капотом — серце з Маранелло

Та цей автомобіль був не лише гарним фасадом. Під червоним кузовом ховався двигун Ferrari 365 GTB/4 Daytona — 4,4-літровий V12 потужністю 347 кінських сил.
Кажуть, самі Ferrari подарували цей мотор GM. І саме він зробив “Пегаса” справжнім символом союзу двох світів — італійської пристрасті та американської сили.

Сутичка культур під капотом: Ferrari зустрічає Pontiac

Американська інженерія проти італійського темпераменту

Інженери GM доклали максимум зусиль, аби втиснути екзотичний двигун Ferrari під капот Firebird. Для цього довелося зсунути перегородку салону на 23 сантиметри назад.
Та головна проблема полягала не в розмірах, а в характері: італійський V12 із шістьма карбюраторами вимагав п’ятиступеневої “механіки”, а GM вирішили поставити триступеневий “автомат”. Результат — мотор люто пручався американській флегматичності.

Нове серце та втрачені деталі

Сьогодні “Пегас” має більш поступливий двигун Ferrari 365 GTC/4 V12 та справжню механічну коробку Ferrari.
На жаль, із часом з кузова зникла оригінальна золота лінія — фірмове оздоблення епохи.
Та навіть тепер можна побачити дизайнерські рішення, які пізніше з’являться на серійних Chevrolet і Pontiac 1970-х років.

Зв’язок із Testa Rossa

Передня частина “Пегаса” нагадує легендарну Ferrari 250 Testa Rossa — із характерним “висунутим підборіддям”. Спочатку дизайнер Палмер додав до цього образу фірмову перегородку решітки Pontiac, але її зняли під час ремонту після однієї з аварій, у яких за кермом був сам Білл Мітчелл.

Капот, який натякає на потугу

Вентильований капот із вузьким центральним виступом створили не для краси — він мав дати місце високим повітрозабірникам над 12-циліндровим двигуном.
Цей елемент став справжнім символом “Пегаса” — машини, у якій американська міць італійського стилю утворили унікальний механічний діалог.

Деталі, що випередили час: як “Пегас” вплинув на покоління F-body

Технології не для серійного виробництва
На “Пегасі” встановили задні дискові гальма, яких ніколи не було на серійних Camaro чи Firebird. Їх позичили у Corvette — справжній спортивній іконі GM.
А колеса — не прості декоративні ковпаки, а справжні дротові диски Borrani, відомого постачальника Ferrari. Такі колеса коштували чималі гроші, але підкреслювали особливий статус концепту.

Ідеї, що стали серійними
Якщо придивитися, можна впізнати чимало знайомих рішень.
Наприклад, напівутоплені фари, які пізніше з’явилися на серійних Camaro і Firebird 1974 року.
А панорамне заднє скло, що значно покращило оглядовість, потрапило до салонів уже наступного року.

Тонкий хвіст, який не дожив до серії
На жаль, витончена тонка задня частина кузова “Пегаса” так і не потрапила на Camaro чи Firebird.
Втім, її можна було побачити на Pontiac Grand Am і Le Mans 1973 року.
Щоправда, вже за рік усе зіпсували — нові американські правила безпеки змусили виробників встановити громіздкі 5-мильні бампери, які повністю зруйнували елегантну лінію кузова.

“Пегас” залишився лише експериментом, але його вплив видно й сьогодні — у формах, пропорціях і сміливих рішеннях, які визначили вигляд американських спорткарів 1970-х.

Справжня шкіра, справжні Ferrari прилади: салон “Пегаса”

Класика Ferrari у кузові Pontiac

Внутрішнє оформлення “Пегаса” — це суміш Ferrari GT і американської мрії GM.
Хоч базова форма панелі приладів залишилася Firebird 1970 року, вона була обшита розкішною шкірою, а прилади — від Ferrari, а не звичні пластикові або під дерево деталі Pontiac. Єдиний натяк на американське коріння — невеликий виступ прямо за кермом із дерев’яним обідком.

Враження від водіння

• У 2006 році Френк Маркус із Motor Trend сідав за кермо “Пегаса” і відчув справжню суміш характерів.
• Легка рульова рейка та жорстка підвіска з нерухомою задньою віссю — чистий Детройт.
• Гучний і захопливий звук V12 — неможливо сплутати з чимось іншим, це справжня Ferrari.

Хоч “Пегас” і не був таким швидким, як легкий Daytona, він усе одно міг зірвати задні колеса на третій передачі, даруючи шалене задоволення від водіння.

Життя після пенсії Мітчелла

Концепт залишався у Білла Мітчелла після його виходу на пенсію в 1977 році та до його смерті в 1988.
Сьогодні “Пегас” зберігається у Heritage Collection GM як нагадування про:

• взаємне навчання дизайнерів,
• і про величезний вплив Мітчелла на компанію в 1960–70-х роках.

Можете уявити, щоб сучасний керівник дизайну Ford замовив Mustang S650 з 12-циліндровим двигуном Ferrari просто тому, що йому здалося це круто? Саме так сміливо колись працював Мітчелл.