Автомобільний інформаційний портал

• TRD Aurion мав 323 к.с. завдяки компресорному 3,5-літровому V6.
• На той момент це була найпотужніша модель Toyota, вироблена в Австралії.
• Передній привід і висока ціна знизили його привабливість на тлі задньопривідних V8-конкурентів.

У середині 2000-х в Австралії розгорнулася справжня війна великих седанів. Ford Falcon і Holden Commodore з потужними моторами домінували на ринку. Toyota вирішила: час втрутитися.

Toyota йде ва-банк

У 2007 році Toyota Australia націлилася саме на цих місцевих гігантів. Але замість створення абсолютно нової моделі компанія обрала інший шлях. Вона взяла спокійний Aurion — фактично Camry з трохи зміненим дизайном — і передала його під крило Toyota Racing Development.

Так народився TRD Aurion. Незвичний. Компресорний. І явно з серйозними амбіціями.

«Toyota плюс» із характером

У самій Toyota цей проєкт називали концепцією «Toyota plus». Ідея проста: більше драйву, але без втрати фірмової надійності. За словами топменеджменту компанії, участь TRD мала зробити Aurion динамічнішим, не зраджуючи репутації бренду щодо якості та довговічності.

Camry, але з зубами

До Північної Америки Aurion так і не дістався. Зовні він залишався близьким до Camry, але отримав агресивніші бампери спереду й ззаду. Вигляд — стримано-спортивний.

Під капотом спочатку був стандартний 3,5-літровий V6. Та цього було замало для боротьби з місцевими суперниками. Тож TRD встановила компресор Eaton. Потужність зросла до 323 к.с. і 400 Нм крутного моменту. Для Toyota того часу — серйозна заява.

Технологія, якої ще не було

TRD Aurion увійшов в історію. Це був перший серійний автомобіль у світі з компресором Eaton Twin Vortices Series. Toyota обіцяла плавнішу роботу, тихіший звук, кращу реакцію на газ і вищу ефективність у порівнянні зі старими системами.

Потужність — на передні колеса

Вся ця сила передавалася на передні колеса через шестиступеневий автомат із секвентальним режимом. Не класичне рішення для спортседана, але Toyota намагалася знайти баланс.

Підвіску, кермо й гальма налаштували так, щоб авто було комфортним щодня і водночас дарувало задоволення на вихідних. Компроміс між практичністю та емоціями — саме таким задумували TRD Aurion.

І хоча ринок прийняв його стримано, цей седан досі залишається одним із найсміливіших експериментів Toyota в Австралії.

Найшвидша Toyota в Австралії на той момент

Toyota намагалася перемогти V8 за допомогою компресорного седана на базі Camry. Але ринок залишився байдужим

На момент дебюту TRD Aurion став першим офіційним продуктом підрозділу TRD в Австралії. І одразу — найпотужнішою Toyota, яку коли-небудь продавали на цьому ринку.

Цифри виглядали солідно. Розгін 0–100 км/год за 6,1 секунди. Максимальна швидкість — 250 км/год. Чверть милі — 14,2 секунди. Для сімейного седана це було серйозно.

Швидкий, але не культовий

Сьогодні ці показники вже не вражають. Але важливо пам’ятати контекст. Уся потужність у TRD Aurion передавалася на передні колеса. І навіть так він їхав майже на рівні з сучасними гарячими хетчбеками на кшталт Honda Civic Type R чи Hyundai i30 N.

Проблема була не в цифрах

Технічно все виглядало переконливо. Компресор. Потужний V6. Хороша динаміка. Але покупці в Австралії хотіли іншого.
V8. Задній привід. Гучний звук і правильний імідж.

TRD Aurion був швидким. Але він не був тим, чого чекали фанати великих австралійських седанів. Саме тому цей автомобіль так і залишився недооціненим експериментом Toyota, а не народним героєм.

TRD не зупинилася лише на встановленні компресора для V6. Седан середнього класу з заводу отримав перероблену підвіску, яка зменшила кліренс на 12 мм.

Налаштований для драйву

Toyota також змінила кут установки коліс, додавши негативний розвал. Це зробили, щоб кермо реагувало гостріше. Автомобіль оснастили 19-дюймовими колесами, які одразу вирізняли його на дорозі.

Гальма теж не залишили стандартними. Спереду з’явилися більші диски та двопоршневі супорти, ззаду — однопоршневі. Для серійної Toyota того часу це було серйозне оновлення.

Стриманий, але спортивний вигляд

Зовні TRD Aurion легко відрізнити від звичайної версії. Він отримав унікальні передній і задній бампери, невеликий спойлер на кришці багажника та задній дифузор із двома великими вихлопними патрубками.

Образ вийшов спортивним, але без зайвого пафосу. Авто не кричало про свою потужність — воно просто їхало швидше, ніж виглядало.

Дві версії — спорт або комфорт

Toyota пропонувала TRD Aurion у двох комплектаціях.

• Базова 3500S робила ставку на спорт і була вхідним квитком у світ швидких Aurion.
• Версія 3500SL орієнтувалася на комфорт і оснащення.

Вона отримала шкірний салон, систему безключового доступу та запуску, парктроніки, двозонний клімат-контроль і розширені електрорегулювання сидінь.

Ціна без компромісів

Ціни чітко підкреслювали позиціонування моделі.
3500S оцінили в 56 990 австралійських доларів — спеціально нижче порогу податку на розкішні авто.
Більш оснащений 3500SL коштував 61 500 австралійських доларів.

Для Toyota це був сміливий крок. Для покупців — серйозна сума.

Спорт і всередині

Обидві версії мали фірмові деталі TRD.
Спортивні сидіння, алюмінієві педалі, накладки на пороги, кермо в шкірі.
Салон чітко давав зрозуміти: це не звичайний Aurion.

Чому він не став хітом?

Попри потужність і гарне оснащення, TRD Aurion так і не знайшов масового покупця.
Передній привід і висока ціна програвали перевіреній формулі конкурентів — V8, задній привід, характер.

Додала проблем і репутація Toyota як стриманого, раціонального бренду. Для фанатів швидких седанів цього було замало.

Виробництво тихо згорнули у 2009 році, менш ніж через два роки після старту. TRD Aurion залишився швидким, але незрозумілим експериментом.