
Nissan R390 GT1: єдиний дорожній екземпляр, Ле-Ман і Gran Turismo
— 10.05.2025 / 9:59Коротко: Nissan R390 GT1 — гоночний прототип, який Nissan створила разом із Tom Walkinshaw Racing для «24 годин Ле-Мана» 1997 і 1998 років. Щоб допустити машину до класу GT1, треба було побудувати дорожню версію, і Nissan зробила лише одну. Вона досі зберігається в Nissan у Японії. Під капотом стояв 3,5-літровий V8 з двома турбінами: 558 к.с. у дорожній версії і близько 650 к.с. у гоночній. У 1998 році всі чотири R390 фінішували в першій десятці Ле-Мана, найкращий — третім. Для багатьох R390 став культовим завдяки серії ігор Gran Turismo.
Головне за хвилину
- Дизайн кузова зробив Ієн Каллум, пізніше відомий роботами для Aston Martin і Jaguar. Технічну частину розробили Тоні Саутґейт і Ютака Хагівара.
- Двигун VRH35L — V8 з розвалом 90°, об’ємом 3495 см³, з двома турбонагнітачами.
- Nissan заявляла для дорожньої версії максимальну швидкість 354 км/год, але її ніколи офіційно не перевіряли.
- Згодом один із гоночних R390 переробили на дорожній: пілот Ерік Кома зберіг близько 95% оригінальних гоночних деталей.
Навіщо Nissan побудувала R390
У середині 1990-х у Ле-Мані найпрестижнішим був клас GT1. Правила вимагали, щоб гоночний автомобіль мав дорожню версію, тож виробники будували «омологаційні спеціальні» машини: Porsche 911 GT1, Mercedes CLK GTR, Toyota GT-One. Nissan вирішила зробити свою і звернулася до британської Tom Walkinshaw Racing (TWR), яка мала досвід перемог у Ле-Мані. Роботу вела гоночна структура Nissan — Nismo.
Дизайн кузова доручили Ієну Каллуму, який тоді працював у TWR. Механіку та аеродинаміку розробили Тоні Саутґейт і Ютака Хагівара. Частина техніки походила від гоночних прототипів, з якими TWR раніше перемагала в Ле-Мані.

Характеристики Nissan R390 GT1
| Параметр | Дорожня версія | Гоночна версія |
|---|---|---|
| Двигун | VRH35L, V8 90°, 3495 см³, два турбонагнітачі | |
| Потужність | 558 к.с. | близько 650 к.с. |
| Максимальна швидкість | 354 км/год (заявлена) | — |
| Побудовано | 1 дорожній автомобіль | кілька гоночних шасі |
| Розробники | Nismo і Tom Walkinshaw Racing; дизайн — Ієн Каллум | |
Джерела: Nissan Heritage Collection — R390 GT1 Road car; Wikipedia — Nissan R390 GT1; Supercars.net — 1998 Nissan R390 GT1.
R390 у Ле-Мані: 1997 і 1998 роки
Перший виступ у 1997 році вийшов невдалим: машини мали технічні проблеми, і успіху команда не досягла. За рік Nissan і TWR доопрацювали автомобіль, подовжили задню частину кузова для кращої аеродинаміки і виставили чотири машини. У 1998 році всі чотири R390 фінішували в першій десятці «24 годин Ле-Мана»: на 3-му, 5-му, 6-му і 10-му місцях. Автомобіль з № 31, що фінішував п’ятим, пілотував, зокрема, француз Ерік Кома.

Єдиний дорожній R390 і «друге життя» гоночного
Для омологації Nissan побудувала лише один дорожній R390. Він не продавався і зберігається в колекції Nissan: його показують у галереї компанії та в Дзамі, де розташоване сховище історичних автомобілів Nissan. Під кузовом це по суті та сама гоночна машина.
Пізніше з’явився другий «дорожній» R390. Ерік Кома переробив для доріг гоночний автомобіль, на якому сам виступав у Ле-Мані, зберігши близько 95% оригінальних гоночних деталей. У травні 2025 року його показали в Монако в жовто-чорній ліврії, яка нагадує гоночні Nissan Skyline GT-R класу GT500, де Кома виступав у Японії.
Чому R390 знають геймери
Для покоління, що виросло на PlayStation, Nissan R390 — один із символів Gran Turismo. Він з’являвся в іграх серії, починаючи з кінця 1990-х, а згодом і у Forza. Рідкісний гоночний прототип, якого на дорогах майже ніхто не бачив, став відомим мільйонам гравців саме завдяки відеоіграм.

Фото: Morio (CC BY-SA 4.0), Martin Lee (CC BY-SA 2.0), Wikimedia Commons.












