Автомобільний інформаційний портал

Chrysler ME Four-Twelve: суперкар, який міг змінити все

Коли Детройт подружився зі Штутгартом
У 1997 році Chrysler і Daimler об’єдналися. А в 2004-му це дало несподіваний плід. Chrysler вирішив створити середньомоторний суперкар і не став вигадувати мотор з нуля. Натомість узяв легендарний V12 у партнерів з Mercedes.

Серце від Mercedes, характер — божевільний
Під кузовом — відомий двигун M120. Це 6,0-літровий атмосферний V12, знайомий за топовими Mercedes 600-х і навіть Pagani Zonda. Але Chrysler пішов далі. Значно далі.
Інженери додали чотири турбіни. Потужність злетіла до 850 к.с. Крутний момент — ті ж 850 lb-ft.

Цифри, які лякали Ferrari
Привід лише на задні колеса. Ризиковано. Але заяви звучали гучно:

• 0–60 миль/год — 2,9 секунди
• 0–100 миль/год — 6,2 секунди
• Максимальна швидкість — 248 миль/год

Для початку 2000-х це були майже фантастичні показники.

Технології без компромісів
ME Four-Twelve отримав семиступеневу роботизовану коробку з двома зчепленнями. Шасі — з вуглецевого волокна та алюмінієвого сотоподібного каркаса. Підвіска — складна і дуже просунута для свого часу. Це був не просто шоу-кар. Це була серйозна заявка.

Два авто. І крапка
Chrysler побудував лише два екземпляри. Повністю працездатним був фактично один. І хоча серійне виробництво обговорювали, у 2005 році проєкт закрили.

Втрачений шанс
ME Four-Twelve так і не вийшов на дороги. Але він залишився символом того, яким сміливим міг бути Chrysler. Суперкар з американським ім’ям і німецьким серцем. Історія про те, як мрія була майже реальною.

Cadillac Cien: концепт, який став іконою 2000-х

100 років — 750 сил
Про Cadillac Cien чули майже всі. Це один із найвідоміших концептів нульових. Авто створили у 2002 році до сторіччя бренду Cadillac. І воно одразу стало зіркою — з’являлося у голлівудських фільмах і відеоіграх.

Британський дизайн і V12 майбутнього
Дизайн розробили у Великій Британії, а за створення майже працездатного прототипу відповідала Prodrive. Під кузовом — експериментальний 7,5-літровий V12.
Потужність — 750 к.с., крутний момент — 450 lb-ft. Двигун мав пряме упорскування та систему відключення циліндрів — дуже сміливе рішення для того часу.

Карбон усюди
І кузов, і шасі Cien були зроблені з вуглецевих композитів. Легко, жорстко і максимально футуристично. Це був не просто шоу-кар, а демонстрація того, яким Cadillac бачив своє майбутнє.

Коротко: ще один дивний, але крутий GM
Окремої згадки вартий GM EcoJet. Це спільний проєкт General Motors і Джея Лено. Основа — модифіковане шасі Corvette. Але замість V8 — газотурбінний двигун Honeywell, що працював на біодизелі.
Кузов у стилі Cadillac зробили з карбону та кевлару.

Підсумок
Cien так і не став серійним. Але він залишився символом епохи, коли концепт-кари були сміливими, гучними і без страху дивилися в майбутнє.

Maserati Birdcage 75th: футуризм на честь легенд

Подарунок Pininfarina і поклоніння минулому
Maserati Birdcage 75th показали у 2005 році. Концепт створили до 75-річчя ательє Pininfarina. Водночас це був прямий уклін гоночним Maserati Tipo 60 і 61 кінця 1950-х.

Основа від MC12 і справжній V12
Автомобіль побудували на карбоновому шасі гоночного Maserati MC12 класу GT1. Двигун — той самий атмосферний V12, форсований приблизно до 700 к.с. Це був не макет. Єдиний екземпляр умів їздити сам.

Дизайн без гальм
Проєкт створювали під керівництвом Кена Окуями — дизайнера Ferrari Enzo. Головний фокус — гігантський прозорий купол із плексигласу. Він підіймався вгору і відкривав мінімалістичний салон з електронікою від Motorola.

Комфорт? Не цього разу
У салоні не було кондиціонера. Тож усередині швидко ставало спекотно. Але Birdcage і не намагався бути зручним. Це був чистий дизайнерський експеримент.

Фінал
Maserati Birdcage 75th залишився одиничним прототипом. Але й сьогодні він виглядає так, ніби приїхав із майбутнього, якого ми так і не дочекалися.

Audi Rosemeyer: концепт, що передбачив Veyron

Ім’я з трагічною історією
Audi Rosemeyer назвали на честь Бернда Розмайєра — легендарного гонщика Auto Union. У 1938 році він загинув, намагаючись встановити рекорд швидкості 268 миль/год на 16-циліндровому боліді. Концепт 2000 року став даниною довоєнним гоночним Audi.

Ретро-футуризм без реального руху
Rosemeyer виглядав як болід із 1930-х, пропущений крізь призму майбутнього. Але важливий момент: прототип не їздив. Це був статичний шоу-кар. Попри це, Audi заявляла вражаючі цифри.

W16 і понад 350 км/год
Під обтічним кузовом уявлявся 8,0-літровий двигун W16. За розрахунками Audi, авто могло розвивати до 217 миль/год. Для 2000 року це звучало майже нереально.

Знайомий сценарій
У цій історії легко впізнати майбутній Bugatti Veyron. Rosemeyer став одним із кількох концептів VW Group з моторами W18 і W16 наприкінці 1990-х — на початку 2000-х.

Примірка логотипів
Схоже, концерн просто експериментував. Різні бренди, різні форми, одна ідея — надшвидкий гіперкар. І лише згодом остаточний значок знайшли. Ним став Bugatti.

Висновок
Audi Rosemeyer так і залишився концептом. Але він чітко показав: Veyron не з’явився з нізвідки. Його історія почалася задовго до серійної машини.

Ford Shelby GR-1: купе, яке мало всі шанси

Shelby і Ford знову разом
У середині 2000-х Ford і Shelby показали одразу кілька серйозних концептів. Першим у 2004 році став Cobra Concept — простий, жорсткий родстер з 6,4-літровим V10 і «механікою». Але справжньою зіркою для багатьох став його наступник.

Натхнення Daytona Coupe
Shelby GR-1 надихався легендарним Shelby Daytona Coupe. Якщо Cobra Concept був брутальним, то GR-1 виглядав елегантніше і дорожче. Обидва авто мали спільну платформу та експериментальний повністю алюмінієвий V10.

Алюміній, який зводив з розуму
Кузов GR-1 зробили з полірованого алюмінію. І саме він зробив купе по-справжньому особливим. Стримані лінії, класичні пропорції, сучасні деталі — концепт виглядав готовим до серії.

Майже серійний
GR-1 цілком міг стати реальністю. Його розглядали як можливу заміну Ford GT того часу. Але фінанси все зіпсували. Проєкт виявився занадто дорогим.

Фінал
Ford Shelby GR-1 так і залишився концептом. Але це один із тих автомобілів, про які досі шкодують. Красивий, потужний і майже реальний.

Mazda Furai: концепт, який згорів разом із мрією

Кінець, якого не мало бути
Mazda Furai могла увійти в історію інакше. Але у 2008 році, під час фотозйомки для Top Gear, концепт згорів дотла. Це сталося всього через кілька місяців після дебюту на автосалоні в Детройті. Історія обірвалася занадто рано.

Гоночна основа і роторне серце
Furai побудували на шасі Courage класу LMP2. Під капотом — роторний двигун потужністю близько 450 к.с. Це був уже п’ятий концепт у серії, якою тодішній шеф-дизайнер Mazda Лоренс ван ден Акер формував нову дизайнерську мову бренду — Nagare.

Не для перегонів. Але майже
Mazda стверджувала, що Furai ніколи не планували відправляти в гонки. Та з таким виглядом і такою технікою в це важко повірити. Особливо знаючи гоночне минуле марки.

Фатальний серпень
Після пожежі рештки Furai відправили до дизайн-студії Mazda у США. Відтоді автомобіль більше ніхто не бачив. Принаймні публічно.

Пам’ять
Mazda Furai залишилася символом втрачених можливостей. Концепт, який показав, наскільки сміливою могла бути Mazda. І який зник у полум’ї, не встигнувши стати легендою.

Audi e-tron Concept: електричний R8, який випередив час

Електрика одразу після R8
Щойно Audi представила перше покоління R8 у 2006 році, компанія майже відразу взялася за електричну версію. Уже в 2009-му показали e-tron Concept на базі R8.

Чотири мотори і скромні за нинішніми мірками цифри
Концепт отримав чотири електромотори, батарею на 53 кВт·год і обмежену максимальну швидкість 124 милі/год. Запас ходу — близько 150 миль. Для свого часу це виглядало сміливо. Для серії — занадто рано.

Серія, яка не сталася
Продажі планували наприкінці 2012 року. Але Audi обмежилась лише десятьма прототипами. До 2013-го стало ясно: батарейні технології ще не дотягують. Запас ходу, динаміка і швидкість заряджання не відповідали очікуванням. Проєкт закрили.

Таємний серійний R8 e-tron
І все ж електричний R8 існував. Друге покоління R8 e-tron анонсували у 2015 році. Дуже тихо. Купити його можна було лише в Європі і лише за індивідуальним запитом напряму з Audi.
Розгін 0–62 миль/год — 3,9 секунди. Запас ходу — до 280 миль.

Дорого і недовго
Модель протрималась близько року. Продали менше сотні машин. Ціна, за чутками, перевищувала мільйон доларів. І це багато що пояснює.

Бонус із минулого
Окремо варто згадати V12-дизельні прототипи першого R8. Тоді дизель вважали паливом майбутнього, а Audi перемагала з ним у Ле-Мані. Але й цей проєкт так і не дійшов до серії.

Висновок
Audi e-tron Concept був надто сміливим для свого часу. Але без нього не було б сучасної електричної Audi.

GT by Citroën: концепт із гри, який майже став реальністю

З екрана на автосалон
Фанати відеоігор пам’ятають його добре. GT by Citroën став результатом співпраці Citroën і Polyphony Digital — творців Gran Turismo. Концепт представили у 2008 році на автосалоні в Парижі. Його спеціально створювали для Gran Turismo 5 на PlayStation 3. І вигляд у нього був шокуючий.

У грі — електро, у житті — V8
У віртуальному світі автомобіль був електричним. Але реальний концепт виявився зовсім іншим. Під кузовом — бензиновий V8 від Ford потужністю понад 600 к.с.
Коробка — гоночна, семиступенева, секвентальна. І так, на машині були номерні знаки. Повноцінні.

Майже серійний, але занадто дорогий
Citroën серйозно розглядав можливість випустити невелику партію. Йшлося про п’ять–шість авто з ціною значно понад 1 мільйон фунтів кожне. У підсумку від ідеї відмовилися.

Підсумок
GT by Citroën залишився одним із найяскравіших концептів свого часу. Авто, яке народилося в грі, але було всього за крок від реального життя.

BMW M1 Hommage: красива шана легенді

30 років M1 — без планів на серію
BMW M1 Hommage створили до 30-річчя оригінального M1. Водночас це була данина концепту BMW E25 Turbo з 1970-х. Автомобіль показали у 2008 році на Concorso d’Eleganza Villa d’Este. І виглядав він просто розкішно.

Чистий дизайн, без цифр і обіцянок
Цей концепт задумували виключно як дизайнерський експеримент. Мета проста: показати, наскільки для BMW важлива власна спадщина і як її можна переосмислити для майбутнього. Про серійне виробництво не йшлося взагалі.

Жодних характеристик
BMW не оприлюднила жодних технічних даних. Ні реальних, ні навіть умовних. У центрі уваги був лише дизайн і настрій.

Початок традиції
Попри це, M1 Hommage став відправною точкою для цілої серії концептів. Саме з нього почалася лінійка Hommage, яка згодом подарувала світу 328 Hommage, Concept Mille Miglia та інші ефектні проєкти.

Підсумок
BMW M1 Hommage — це не про швидкість і потужність. Це про пам’ять, стиль і повагу до власної історії. І саме в цьому його сила.