Двигун V12: як працює, чому його цінують і найпотужніші V12 сьогодні

Автор: Ігор Щербина

Коротко: двигун V12 має 12 циліндрів, розташованих двома рядами по шість під кутом один до одного, найчастіше 60° або 65°. По суті, це два рядні «шістки» на спільному колінвалі. Така схема ідеально врівноважена, тому V12 працює дуже плавно і рівно, а на високих обертах звучить впізнавано. Найпотужнішим V12 для дорожнього автомобіля Zenvo називає свій Mjølner: 6,6 л, чотири турбіни, 1250 к.с. без гібридної частини і 1850 к.с. разом з електромоторами. Серед серійних суперкарів найпотужніші V12 зараз стоять у Lamborghini Revuelto, Ferrari 12Cilindri і Aston Martin Vanquish.

Як влаштований двигун V12

У V12 два блоки по шість циліндрів стоять V-подібно і працюють на один колінчастий вал. Рядна «шістка» сама собою добре врівноважена, а V12 складається з двох таких, тому сили й моменти, які в інших схемах трясуть двигун, тут майже повністю гасять одна одну. Друга перевага — часті робочі такти. За два оберти колінвалу в V12 відбувається 12 спалахів, тобто кожні 60° повороту вала. Тому крутний момент на вал надходить дуже рівно, двигун не «тупає» на холостому ходу і легко крутиться на високих обертах.

Класичний кут розвалу для V12 — 60°: саме за такого кута спалахи йдуть через рівні проміжки. Але конструктори відходять від нього заради компонування. У Aston Martin Valkyrie, наприклад, атмосферний V12 від Cosworth має розвал 65°.

Мінуси V12 — продовження його плюсів. Дванадцять циліндрів означають довгий і важкий блок, удвічі більше клапанів, поршнів і деталей, ніж у «шістки», велику витрату пального і високу ціну виробництва та обслуговування. Саме тому виробники масових машин давно перейшли на V8 і рядні «шістки» з турбонаддувом, які при меншій масі дають схожу потужність.

Коротка історія V12

Першим серійним автомобілем з V12 вважають Packard Twin Six. Його представили у травні 1915 року як модель 1916 року. Двигун об’ємом близько 7 л видавав 88 к.с., а головний інженер Packard Джессі Вінсент обрав 12 циліндрів саме заради плавності. Компанія продала понад 35 тисяч Twin Six, дуже багато для такого дорогого автомобіля.

Надалі V12 став символом дорогих автомобілів. У 1930-х його ставили на люксові лімузини американських і європейських марок. Після Другої світової V12 став фірмовим двигуном Ferrari, а з 1960-х і Lamborghini. У Rolls-Royce, Aston Martin, Mercedes-Benz і BMW він роками працював на флагманах. Проте з посиленням екологічних норм BMW, Mercedes та інші бренди почали прощатися з V12.

Найпотужніші V12 сьогодні

Джерела: Zenvo Automotive, Lamborghini, Ferrari, Aston Martin (Vanquish), Aston Martin (Valkyrie), Pagani. Потужність наведено так, як її вказують виробники (CV/PS або bhp).

Zenvo Mjølner: найпотужніший V12 для дорожнього авто

Данська компанія Zenvo представила свій V12 у квітні 2025 року і назвала його Mjølner, на честь молота Тора. Об’єм 6,6 л, чотири турбіни розміщені між рядами циліндрів (схема «гарячий V»), граничні оберти 9800 об/хв. Сам бензиновий двигун видає 1250 к.с. Разом із гібридною системою віддача сягає 1850 к.с. Мотор розробили разом з британською MAHLE Powertrain, яка його і виготовляє у Нортгемптоні. Щоб вкластися в екологічні норми, у ньому використано систему форкамерного запалювання MAHLE Jet Ignition.

Двигун призначений для гіперкара Zenvo Aurora у двох версіях: гранд-турера Tur і трекової Agil. Остаточну збірку автомобілів Zenvo проводить у Данії, а перших клієнтів компанія обіцяє отримати наприкінці 2026 року. Партія буде дуже малою: за словами Zenvo, лише кілька машин на рік.

Чи має V12 майбутнє

V12 у 2020-х — це вже нішевий двигун для дорогих автомобілів. Його зберігають там, де плавність, звук і характер важать більше за витрату пального. Щоб V12 міг і далі проходити екологічні норми, виробники поєднують його з електромоторами, як Lamborghini в Revuelto чи Zenvo в Aurora. Ferrari поки лишає атмосферний V12 без гібридної допомоги. Тож V12 не зникає, але стає дедалі рідшим і дорожчим, а масові автомобілі давно обходяться «шістками», V8 і електромоторами.

Фото: Maurizio Cefariello (CC BY 2.0), Oleg Yunakov, Alexander Migl, MrWalkr (CC BY-SA 4.0), Wikimedia Commons.